Мова – духовне багатство народу

                                                                               Найбільше і найдорожче добро в кожного

                                                                               народу – це його мова, ота жива схованка

                                                                               його духу, його багата скарбниця, в яку

                                                                               народ складає і своє давнє життя, і свої

                                                                               сподіванки, досвід, почування.

                                                                                                            Панас Мирний

      Мова!  Що це таке? Можливо, це душа, емоції, дар. Дар від Бога, який не може зрівнятися з іншими божими подарунками людям. Мовою можна користуватися по-різному. Мова може вбити, а може зробити людину найщасливішою. Вона може бути як смертельною зброєю, так і яскравим і чудовим благом. Кожен народ отримав свою мову, виразну, привабливу, неповторну. Одна несе в собі зерно мелодійності, інша – тверда, ніби алмаз. Є плавні та легкі мови, як сонячне море, а деякі настільки приємно слухати, що хочеться злетіти до небес. Але є мови, з якими нічого не може зрівнятись. Це мови, які прямують прямо до серця. Це – рідна мова. Рідна мова – мова серця. Це часточка тебе, твоєї Батьківщини, усіх твоїх прародичів. Це – історія твоїх пращурів.

      21 лютого відзначається Міжнародний день рідної мови. Це свято є і спільним, і водночас вузько родинним для людей, яких об’єднала спільна історична доля. Смакуємо ми цей день із присмаком гіркоти. Дату 21 лютого вибрано тому, що саме цього дня 1952 року загинули п’ятеро студентів, які брали участь у демонстрації – за надання рідній їм бенгальській мові статусу державної в тодішньому Пакистані, частина якого пізніше стала незалежною державою  Бангладеш. Відтоді цей день у Бангладеш став днем полеглих за рідну мову. Вперше свято рідної мови почали святкувати 21 лютого 2000 року у столиці Франції – Парижі, штаб-квартирі ЮНЕСКО.

     В Україні вперше день рідної мови відзначили  у 2002 році. Мета святкування – зміцнити державотворчу функцію української мови. Президент України підписав відповідне розпорядження про відзначення Міжнародного дня рідної мови.

    Серед багатьох традицій, на які багате шкільне життя Синевирської ЗОШ І-ІІІ ступенів, особливо виділяється святкування Міжнародного дня рідної мови.

      До цієї знаменної дати в школі проведено чимало  виховних заходів, вікторин, конкурсів,  у яких брали активну участь учні та вчителі української мови і  літератури.

      Свято розпочалося зі вступного слова заступника директора з виховної роботи Мокрянин Оксани Василівни, яка розповіла про історію цього свята, про його актуальність та значення для підростаючого покоління.

     Учні 1-4 класів підготували та провели музично-літературну композицію «Шануймо мову нашого народу!», літературні хвилинки «Я люблю Україну!»

      Учні 5-8 класів перевірили свої знання з рідної мови в мовознавчій вікторині «Від рідного слова ти сил набирайся, ніколи й ніде не цурайся», організували книжково-ілюстративну виставку-колаж «О мово моя, душа голосна України!».

    Учні 9-11 класів підготували розважально-пізнавальне шоу «Мови нашої слова – наче музика жива», флешмоб «Краща мова єднання-це українська».

    Вчителями образотворчого мистецтва було проведено конкурс малюнків «України мова барвінкова…»

     Мова… Вона робить народ народом, веде нас на вершину знань, відчиняє двері до духовної скарбниці людства. Святі слова кожного народу – слово, мова, Вітчизна. Істинно важливі цінності, які треба берегти і плекати. Допоки вони будуть – буде й народ – волелюбний, могутній, щирий і дружелюбний.

     Не забуваймо про те, що українська мова – одна з найпрекрасніших мов світу, те, чим ми пишаємося, що любимо, цінуємо, оберігаємо.